Аналіз роботи методичного об’єднання
вчителів історії та географії
Печеніжинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів
за 2015– 2016 навчальний рік
У 2014-2015 навчальному
році ШМО вчителів
суспільно-гуманітарного циклу працювало над реалізацією завдань законів України
«Про освіту», «Про загальну середню
освіту», Концепції літературної освіти в 11-річній загальноосвітній школі,
Концепції профільного навчання,
Національної доктрині розвитку освіти у ХХІ столітті по формуванню і
розвитку соціально зрілої, творчої особистості з усвідомленою громадянською
позицією, почуттям національної самосвідомості,
підготовкою до професійного самовизначення.
Методичне об’єднання вчителів
гуманітарного циклу в 2014-2015 н.р. працювало над науково-методичною
проблемою: «Підвищення результативності навчально-виховного процесу та
формування психолого-педагогічних умов для учнів шляхом використання
інтерактивних методів навчання на уроках історії, географії та правознавства».
Працюючи над даною проблемою, члени МО проводили різні заходи, що демонстрували
високий рівень теоретичної та практичної підготовки педагогів та сприяли
підвищенню результативності навчально-виховного процесу.
Уся діяльність ШМО
гуманітарного циклу здійснювалась на основі педагогічного аналізу, планування
роботи як на поточний період, так і на перспективу згідно з програмою розвитку
школи, включаючи багатопланову та різноманітну за змістом і формами роботу, з
метою забезпечення безперервного зростання професійного рівня вчителів і
реалізації науково-методичної проблеми школи: «Психолого-педагогічні умови
формування та становлення позитивного іміджу школи».
Діяльність методичного
об’єднання вчителів гуманітарного циклу в 2014-2015 н.р. спрямовувалась на виконання таких завдань:
1) удосконалення науково-теоретичної,
психолого-педагогічної, методичної і фахової підготовки членів МО;
2) здійснення інформаційно-нормативного,
методичного забезпечення педагогів;
3) вивчення і впровадження перспективного
педагогічного досвіду;
4) узагальнення та обмін досвідом успішної
педагогічної діяльності;
5) впровадження найбільш ефективних технологій
навчання та виховання школярів.
Члени ШМО протягом 2014-2015 н.р. працювали над реалізацією пріоритетних
завдань, серед яких:
1) організація навчальної діяльності учнів у
школі; підготовка та проведення олімпіад з базових дисциплін, конкурсів,
захистів науково-дослідницьких робіт, участь у творчих проектах тощо.
2) створення системи заходів, спрямованих на
розвиток творчого потенціалу педагогів, підвищення рівня методичної роботи
закладу та ін.
До складу МО входить 6 вчителів: Басацька
О.А., Трайтурак Н.І., Костюк Л.М., Романчук С.І., Григорчук Б.Д. та Шаран М.М.
Системи роботи вчителів
гуманітарного циклу базуються на сучасних педагогічних технологіях, головна
мета яких – зробити навчання творчим, особистісно зорієнтованим, сформувати в
учнів стійкий інтерес до вивчення предмета. Педагоги працювали над формуванням
життєвих та предметних компетенцій, розвитком творчих здібностей.
Протягом навчального року було
проведено 5 засідань, де були розглянуті питання методики викладання,
професійної компетентності і педагогічної майстерності вчителя, вивчення
передового педагогічного досвіду. Зацікавленість і ділову дискусію викликали
такі питання:
1. Виховання у молодого покоління
особистісних рис громадянина України, загальнолюдських духовних цінностей,
демократизму, патріотизму.
2. Організація роботи з обдарованими дітьми:
форми, методи, завдання, результати.
3. Про впровадження у роботу вчителів
історії, правознавства та географії ІКТ.
4. Спрямування шкільної історичної науки на
підготовку учнів до свідомої активної участі у суспільному житті.
5. Шляхи підвищення якості навчання
суспільствознавчих дисциплін.
На засідання МО заступник
директора з навчально-виховної роботи, Мацьків Н.В., постійно наголошувала, що
професійні знання вчителя повинні мати комплексний характер, оскільки педагогічна
майстерність та професійна компетентність багато в чому залежить від здатності
синтезувати знання з різних галузей науки та практики і перетворювати їх на
особистісне надбання, робити інструментом своєї педагогічної діяльності та
професійного особистісного самовдосконалення. Особливу увагу звертала Наталя
Володимирівна на те, що в основі професійної компетентності педагога стоїть
його практична готовність до самоорганізації своєї діяльності, що складається з
уміння планувати свою діяльність, правильно розподіляти свій час і знаходити
оптимальні способи її організації, умінь самоконтролю, самоаналізу та
самооцінки результатів.
В 2014-2015 н.р. ШМО працювало
згідно плану: було проведено 5 запланованих засідань. На засідання МО
запрошувались директор школи та заступники з навчально-виховної та виховної
роботи, бібліотекар, психолог. Всі члени
МО вчителів гуманітарних дисциплін проявляли ініціативу, працювали креативно,
були активними в обговоренні визначених питань, готували повідомлення,
доповіді, реферати, а також ділились своїм досвідом, накопиченим у рамках МО.
Засідання проводились за «круглим столом», іноді з використанням інтерактивних технологій.
В роботі методоб’єднання брали
активну участь директор школи
Кузик М. В. та заступник з навчально-виховної роботи Мацьків Н. В.. Вони
аналізували творчий доробок вчителів, знайомили з основними документами про
школу та Галузевою програмою впровадження профільного навчання. Бібліотекар
школи, Павлюк П. М., систематично знайомила вчителів з новинками методичної
літератури, матеріалами фахових журналів з історії та географії.
Протягом навчального року
вчителями історії та географії були проведені колективні форми методичної
роботи, а саме відкриті уроки. Основні завдання відкритих уроків: упровадження
в практику вчителів передового педагогічного досвіду і результатів досліджень
педагогічної науки, спрямованих на розв'язання завдань, що стоять перед
національною школою. Під час аналізу й обговорення відкритих уроків було забезпечено
цілеспрямованість, науковість аналізу, принциповість, поєднану з
доброзичливістю у критичних зауваженнях, поєднання аналізу уроку з практичними
рекомендаціями, підведення його підсумків кваліфікованими спеціалістами.
Так, Романчук С.І. на високому
науковому і методичному рівні провела урок у 6 класі на тему: «Практичне
заняття. Міфи і релігія Стародавнього Єгипту» та підготувала змістовну доповідь
на тему: «Особливості організації навчання учнів історії 6 класів за новою
програмою». Світлана Іванівна добре володіє програмовим матеріалом,
використовує інноваційні технології, уміло формує в учнів інтерес до знань. У
цієї вчительки уроки завжди наповнені цікавими матеріалами, захоплюючими
«подорожами» по країнах світу.
Костюк Л.М., поєднуючи наочні
засоби навчання, творчість учнів та їхні знання з інших предметів, провела урок
у 8 класі на тему: «Національно-визвольна війна 1648-1649 рр.» А доповідь на
тему: «Розвиток творчих здібностей учнів шляхом використання інноваційних
технологій на уроках предметів суспільно-гуманітарного циклу» була досить
змістовною та науково-методичною.
Використовуючи різні форми і
методи навчання, Трайтурак Н.І. дала
відкритий урок у 6 класі на тему: «Робота текучих і підземних вод, вітру,
льодовиків». Вчитель вдало використовувала вікові особливості учнів, що дало
змогу провести урок на високому методичному рівні.
В період між засіданнями
проводилась така робота: відвідування та обговорення відкритих уроків,
індивідуальна та групова діяльність з підготовки завдань для учнів, які
виявляють підвищений інтерес до предмета, педагогічні читання, огляд методичної
літератури та аналіз моніторингу якості знань учнів.
Патріотичне виховання
учнівської молоді є важливою складовою навчально-виховного процесу школи. Воно
спрямоване на виховання громадянина – патріота, самодостатньої особистості,
здатної займати активну громадську позицію, самостійно вирішувати соціальні,
економічні та правові задачі.
Орієнтиром у цій роботі є
«Концепція національно-патріотичного виховання молоді». Концептуальними
засадами для роботи по патріотичному вихованню є ідея національного державного
суверенітету України, зміцнення її могутності, прагнення забезпечити
демократичний розвиток і суспільну злагоду у суспільстві, правову безпеку і
захищеність громадян. Тому, у нашій школі вчителі історії традиційно проводять
заходи присвячені визначним подіям в історії України – річницям подвигу Героям
Крут, Дню Соборності України, Міжнародному дню пам’яті жертв голокосту, а також
з нагоди Дня Збройних Сил України, Дня
Перемоги, Дня партизанської Слави, Дня вшанування учасників бойових дій,
Революції Гідності.
Одним із напрямів
патріотичного виховання є виховання на героїчних вчинках воїнів-визволителів
Другої світової війни. З метою поглиблення історичних знань щодо вивчення даних
подій в школі проводилися круглі столи, уроки пам’яті, виховні години,
виставки, обговорення книг на військово-патріотичну тематику.
22 вересня згідно з Указом
Президента України було відзначено День партизанської слави, проведено заходи
до роковин трагедії Бабиного Яру. Вчителі історії підтримали
загальнонаціональну традицію вшанування пам’яті жертв голодомору – геноциду
1932-1933 рр. в Україні і в поминальний тиждень 21-25 листопада провели уроки
пам’яті, виховні заходи, відвідали музей, де було зібрано матеріали про ці
трагічні події.
Одним із напрямків роботи є
громадське виховання. Вчителі долучилися до проведення «Європейського тижня
місцевої демократії». Учні підготували плакати, малюнки, було проведено круглий
стіл до Дня Європи.
Під час подій революції
Гідності, велика увага надавалася вшануванню державної символіки незалежної
України, вихованню поваги учнівської молоді до державних символів України.
Григорчук Б.Д. разом з 10-ми класами підготувала і провела виховний захід на
тему «Їм у віках судилося безсмертя».
З метою підвищення рівня
правової культури було проведено тиждень правової освіти в рамках
Всеукраїнського тижня права. Були проведені тематичні уроки, круглі столи,
конкурси малюнків на тему: «Права людини починаються з прав дитини». Проведено
Всеукраїнський урок на тему: «Права людини» з нагоди проголошення Загальної
декларації прав людини. Учні прийняли участь у вікторинах, конкурсах, бесідах,
які були спрямовані на підвищення рівня правової культури учнів, сприяли
поширенню знань про права, свободи людини і громадянина та були спрямовані на
практичне набуття навичок в їх застосуванні.
Басацька О.А. залучила учнів
до участі у щорічному Всеукраїнському конкурсі учнівської молоді «Об’єднаймося
ж, брати мої».
Вчителі-предметники залучали
учнів до участі в районних олімпіадах. Зокрема, в олімпіаді з історії у
ІІ етапі: 8 клас – 20 місце, 9 клас – 6, 10 клас – 5, 11 клас – 6; у олімпіаді
з права: 11 клас – 5; у олімпіаді з географії: 8 клас – 3 місце, 9
клас – 17, 10 клас – 4, 11 клас –8; у олімпіаді з економіки: 10 клас – 7,
11 клас – 2.
Протягом року вчителі
працювали над підготовкою учнів до ДПА з історії України у 11 класі та ЗНО з
історії України та всесвітньої історії.
Сучасна школа покликана не
лише дати учневі суму знань, умінь і навичок, а й виховати компетентну людину,
здатну самостійно здобувати і використовувати знання в різних життєвих
ситуаціях; готову до активної й відповідальної участі у суспільному житті,
котра розуміє і поважає історію, культуру, традиції рідного народу. Такий
підхід передбачає переорієнтацію на розвиток особистості учня в усіх
компонентах навчання: цілях, змісті,
взаємодії учасників навчально-виховного процесу, формах, методах, технологіях
навчання та оцінюванні навчальних досягнень учнів.
В роботі МО можна виділити і
ряд недоліків, зокрема: недостатньо уваги приділялось індивідуальній роботі з
обдарованими дітьми і – як наслідок - відсутність переможців районних олімпіад.
Вчителі МО мають мало друкованих матеріалів та неохоче беруть участь у районних
та обласних педагогічних конкурсах.
В новому начальному році
педагоги ШМО працюватимуть над проблемою: «Підвищення результативності
навчально-виховного процесу та формування психолого-педагогічних умов для учнів
шляхом використання інтерактивних методів навчання на уроках історії, географії
та правознавства».
В 2015-2016 н. р. необхідно
активізувати роботу з обдарованими учнями, залучати їх до участі в різних
творчих конкурсах, інтелектуальних марафонах, науково-дослідницьких проектах,
навчання в МАН та ін.; працювати над удосконаленням науково-теоретичної,
психолого–педагогічної, загально дидактичної і фахової підготовки членів МО, їх
самоосвітньої та творчої діяльності; покращити видавничу діяльність, а також
спонукати педагогів до участі в професійних конкурсах, ярмарках педагогічних
ідей тощо.
Виходячи з науково-методичної
програми школи та необхідності підвищення фахового та методичного рівня, у 2015-2016
н. р. вчителям необхідно:
1. Працювати над підвищенням ефективності
уроку і результативності навчання опрацьовуючи методичні матеріали та
рекомендації, вивчаючи та впроваджуючи передовий педагогічний досвід
вчителів-методистів.
2. Застосовувати різні типи уроків,
здійснювати особистісно зорієнтоване навчання.
3. Керуватися методичними рекомендаціями МОН
України щодо викладання історії, географії та правознавства.
4. Акуратно вести шкільну документацію,
дотримуючись державних стандартів та вимог.
5. Розробити чітку системи роботи щодо
підвищення фахового та методичного рівня педагогічних кадрів в умовах оновлення
змісту і структури освіти.
6. Аналізувати
умови забезпечення психофізичного здоров’я дітей та учнів, стану викладання
предметів і навчальних курсів, підготовка рекомендацій щодо проведення їх у
відповідність до державних стандартів.
7. Створювати організаційні умови для
безперервного вдосконалення психолого-педагогічної освіти і кваліфікації
педагогічних працівників, підвищення їхньої психологічної компетентності.
8. Проводити
методичні заходи, спрямовані на розвиток творчих можливостей педагогів,
вивчення, узагальнення і поширення педагогічного досвіду.
9. Вводити нові освітні
технології та системи.
10. Продовжувати
роботу по національно-патріотичному вихованню в школі з метою формування в
учнів національної свідомості, любові до України, свого народу, шанобливе ставлення
до культури.
11. Продовжити
роботу по вихованню правової культури, вихованню поваги до Конституції України,
Законів України.