неділя, 12 березня 2017 р.

Про педагогіку з любов'ю


         Присвятивши себе учительській долі, ти освоюєш декілька "суміжних" професій. Вчитель - це справжній друг, який вміє підтримати у скрутну годину, не чекаючи нічого взамін. Вчитель - це порадник, який мусить знати відповіді на всі життєво важливі питання як учнів, так і їх батьків, які виникають у них час від часу. Вчитель - це психолог, який повинен тонко розуміти усі непрості лабіринти душі своїх вихованців. Вчитель - це режисер, який з дня у день пише сценарій навчально-виховного процесу. На жаль його глядачі, не завжди вдячні.
       Беручи виконувати свою місію, вчитель, переступивши поріг класу, мусить повністю відключити ту частину свідомості, яка відповідає за дім, за власних дітей, за рідних, які іноді невдоволені безконечними посиденьками за зошитами, конспектами чи комп'ютером. Це все буде, але потім, коли закінчаться уроки. А зараз, тут, у класі, ти - усміхнений, привітний, терплячий, безмежно відданий своїй справі. У тебе - гарний вигляд, і навіть хворобам не залишається місця у твоєму житті, бо ти - Вчитель. А ще вчитель - це вічний учень, якому приходиться все життя вчитися, щоб не відставати від технічного прогресу, який летить вперед з неймовірною швидкістю.
     Не зважаючи на все вищесказане, я вдячна Богу за те, що я вчитель. Щоденно переступаючи поріг класу, я знаю, що на мене там чекають. Саме дитяча бурхлива енергія не дозволяє розслабитися ні на хвилинку. А коли, я бачу посмішку на обличчях у своїх випускників, то знаю, що частина мене залишилася в кожному з них, що моя любов, самопожертва, мій вічний неспокій не впали у пісний грунт, а проросли на благодатній ниві, що невдовзі заколоситься добірним зерном.
    Кожному вчителеві приємно, коли його підтримують та розуміють. Для мене такою підтримкою у свій час став Тепчук Ігор Ігорович - методист суспільствознавчих дисциплін, який не тільки підтримує, але й допомагає у роботі, за що йому дуже вдячна.

пʼятниця, 15 квітня 2016 р.

Мої випускники

    Минають літа, вишневим та каштановим цвітом осипаються весни… Скоро на шкільному подвір'ї нашої школи в черговий раз задзеленчить малиновий дзвін останнього шкільного дзвоника. Комусь він сповістить про те, що прийшло сонячне літо, пора приємного відпочинку. А вам, мій рідний 11-А, він скаже про те, що позаду залишаються чудові, незабутні 11 років навчання. У кожного з вас своя стежина в житті. По-різному складуться ваші долі. Будуть перемоги, будуть і невдачі. Я бажаю вам перемог! Посадіть на шляху своєму квіти гарячої любові до життя, до людей, до Батьківщини. Вірте в силу дружби. Знайдіть себе у праці. Хай ваші серця не знають спокою. Хай малиновий передзвін прожитих у школі літ звучить не лише у пам'яті, а й у серцях все життя. Я у вас вірю, і всіх люблю!

пʼятниця, 1 січня 2016 р.

З Новим роком!

В пору цю, коли падає сніг
І морози чимдуж припікають,
Знов на землю спішить Новий рік –
З ним сердечно усіх вас вітаю.
Хай моїх поздоровлень потік
У серцях ваших лунко роздасться
І хай вам наступаючий рік
Принесе лише радість та щастя.
Хай ялинки нарядної цвіт
І вогнів новорічних гірлянди
Шлють від мене гарячий привіт,
А в додачу — розквітлі троянди.
І бажаю я кожній сім’ї
Процвітання та щедрої долі,
Щоб любові й добра ручаї
Не всихали у душах ніколи.
Зичу сонця та світлих надій,
Миру й втіхи на кожному кроці,
Також здійснення планів і мрій
У прийдешньому 2016 році!

середа, 30 грудня 2015 р.

Новорічний бал маскарад у школі

    Щорічно у переддень Нового року у Печеніжинській школі лунає музика, сміх, учні танцюють хороводи навколо ялинки у карнавальних костюмах. Мета: виховувати у дітей через ігри людяність, гуманізм у стосунках, повагу до людей, великодушність, скромність та самопожертву. Навчити оволодівати мистецтвом спілкування та навичками взаємодопомоги, пробуджувати у дітей щирий інтерес до всього корисного, морального. Розвивати цілеспрямованість, наполегливість в досягненні мети, самостійність.    

вівторок, 29 грудня 2015 р.

Що об'єднує колектив?

  Велику частину свого свідомого життя  людина проводить на своєму робочому місці.  Тому відпочивати все-таки потрібно. З ким? З найближчими людьми, природно, а також з  колегами по роботі.
   Ніхто не знає точно, коли було проведене перше корпоративне свято. Давно, мабуть. Проте термін “корпоратив” – досить нове явище. У нас корпоративна вечірка або корпоративний банкет, якщо вам так більше подобається, з'явився лише кілька років тому. За ці декілька років досвід показав, що корпоративне свято об'єднує і об'єднує колектив, як ніщо інше. Після нього зміцнюється корпоративний дух, підвищується творчий потенціал працівників. Іншими словами, після такого відпочинку хочеться вже не просто працювати, а творити на загальне благо. Головне, щоб вечірка вдалася.

пʼятниця, 25 грудня 2015 р.

Ялинка із підручних матеріалів


Серед основних завдань, що стоять перед працівниками освіти – завдання покращення трудового і естетичного виховання, створення умов для реалізації творчих можливостей підростаючого покоління.

четвер, 24 грудня 2015 р.

Обласний тур ХХІ Всеукраїнського конкурсу «Учитель року»

     24 грудня розпочався обласний тур конкурсу "Учитель року-2016". Номінація "Історія" представлена 12 учасниками, серед яких і я. Нас, учителів-переможців районних (міських) турів конкурсу, урочисто привітали: голова журі в номінації «Історія», доцент кафедри історії України Інституту історії, політології та міжнародних відносин Державного вищого навчального закладу «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника», кандидат історичних наук Галицька-Дідух Тамара В’ячеславівна,

понеділок, 21 грудня 2015 р.

Пластикові пляшки та кришечки перетворяться на протези для воїнів АТО

    Пластикова пляшка та кришка, вироблені з різних видів пластику, дробляться в гранули і використовуються як сировина або продаються. Виручені кошти спрямовуються на протез для конкретного бійця. Акція водночас вирішує дві проблеми - екологічну та соціальну.